У дружбі дорослих і дітей – сила школи і сімей

2012-03-26

Існує відома давня мудрість : «Коня можна привести до водопою, але змусити його напитися неможна». Так, дитину можна привести в школу, посадити за парту, домогтися ідеальної дисципліни, але без пробудження інтересу, без внутрішньої мотивації навчальний та виховний процеси не будуть мати значущих результатів.

Виховання може здаватися справою легкою і зрозумілою всім, окрім тих, хто ним займається. Як же пробудити у дітей бажання вчитися, займатися творчістю, проявляти ініціативу, фантазію, як у школі, так і в позаурочний час?

26 березня 2012 року у Щербанівській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.М.Рябошапки відбулася педагогічна рада «Взаємодія школи і сім’ї у вихованні особистості». Цьому передувала велика робота. Психолог школи Стаценко І.В. провела соціологічне дослідження «Батьківські збори з погляду тат і мам». Батьки говорили про відвідані уроки і позакласні заходи, чим допомагає школа у вихованні, яку отримують інформацію і на що слід звернути увагу у роботі з їхньою дитиною. Протягом року відвідувалися колегами батьківські збори, які проводилися по класах у формі родинних свят, диспутів, конференцій, круглих столів. Колектив учителів дійшов висновку, що виховання значиміше, коли залучаються до вирішення справ батьки коли співпрацює сім’я та школа.

Чому саме сім’я? Основні риси характеру дитини або закладені генетично, або сформовані в дитині під впливом батьків. Але це не принижує роль школи у формуванні та вихованні особистості. Те насіння, яке було посіяне батьками, так само може загинути або прорости в шкільному середовищі під впливом класного колективу, вчителів і класного керівника особливо. З залученням батьків у шкільне життя дитини, помічено, що діти, батьки яких беруть участь у навчанні та вихованні дітей, починаючи з першого класу, беруть участь та організовують всілякі зустрічі, свята, екскурсії, - краще адаптуються в школі, з цікавістю навчаються і успішно справляються з усіма вимогами, які пред’являє школа. Новизна підходу в роботі з батьками полягає в тому, що даємо батькам можливість: проявити ініціативу самим, відчути значущість колективної діяльності в процесі виховання дітей. Колективна справа обов’язково є творчою, не відбувається за шаблоном. Що клас – то інші підходи. Разом підготовлено свято «Дари осені», свято Соколиної родини, свято «Тато, мама і я – спортивна сім’я», новорічні свята, свято прощання з букварем, виготовлені новорічні іграшки, екскурсії, самопрезентації класних колективів.

Колективна творча справа – це спосіб забезпечення яскравого, наповненого працею і грою, творчістю й дружбою, мрією та радістю життя й одночасно основний виховний засіб.

Через такі колективні творчі справи формується культура спілкування: вміння вести дискусію, слухати, говорити, коригувати свою поведінку. На таких заходах бувають присутніми не тільки мами і тата, а бабусі і дідусі.

Дорослі усвідомлюють, що з дитиною слід спілкуватися, як з рівною, відмовитися від сили, що дитина має право на самостійність і повагу, що терпіння і поблажливість до дитини - головний засіб у вихованні.

Через такі спільні справи батьки бачать як вчиться і живе їхня дитина в колективі, а іноді і відкривають багато нового і в собі, і у своїй дитині. Таким чином за допомогою спільних справ батьки стають нам спільниками і ми з впевненістю говоримо про цілісне виховання дитини.

Практика роботи показала, що нові форми спілкування з родинами допомагають дорослим сконцентрувати увагу на дітях, посилюють почуття задоволення процесом виховання дітей, ніжність, схвалення і повагу, живуть життям дітей, а це – запорука розвитку у дітей здатності до співпраці, творчого самовираження і впевненості в собі.

Г.О.Треножкіна директор Щербанівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.М.Рябошапки